Нещодавно продзвенів останній дзвоник, пролунали прощальні акорди випускного вечора. Школа сумно зітхнула прощаючись з дітлахами. Та її незупинне серце увесь час б’ється в шаленому ритмі сучасності і вже 31 травня дає старт «Школа лідерів».
В ній зібралося більше 30 учнів: лідерів класів та членів шкільного учнівського самоврядування. Ідея провести навчання лідерів виникла невипадково, бо проблема лідерства в шкільному колективі – одна з найгостріших, найактуальніших у виховній системі школи. Тож метою проведення занять-тренінгів було: розширити уявлення учасників про роль лідерства в колективі, формування навичок ефективної партнерської взаємодії підлітків-лідерів та педагогів, що з ними працюють.
Заступник директора, класний керівник, лідер у класі, лідер органу учнівського самоврядування чи директора школи – це насамперед лідер, людина, яка вміє все або майже все. Вона може провести урок, перевірити пости на чергуванні, захоплено розповісти про прибульців з космосу на класній годині, придумати реквізит до вистави, організувати похід чи дискотеку, приймати рішення, від яких хтось чи щось залежить. Ця людина краще за багатьох може робити багато речей, але вона не чарівник, вона лідер.
Хто такий лідер? Це – приклад. Від зовнішнього вигляду до вміння захопити справою, словом, однією своєю присутністю він зміцнює сили колективу, веде його до перемоги. Саме ці вміння і навички набували наші лідери у «Школі».
Зібравшись першого дня, учні розподілились за двома загонами, що обрали собі назви, девізи, атрибутику (емблему та краватки), обрали вожатих: Михайлюк О.І. та Батюту С.М. І зайнялись підготовкою презентації загонів.
Наступного ранку день почався з вітання, а потім, цікавих творчих презентацій. Далі чекав тренінг «Спілкуємось і діємо», що провела психолог Призова О.М. Діти набули навички продуктивного спілкування.
Третій день всі разом вирушили у цікаву подорож до м. Верхньодніпровська та селища Дніпровокам’янки. Потрапивши до сільської школи всі були приємно вражені. Нас радо зустріли учні та вчителі школи, провели захопливу екскурсію селищем та шкільним музеєм. А найбільше вражень у дітей викликала гра «Безлюдний острів», що була проведена на березі р. Дніпро. В ході якої лідери застосували свої вміння і навичку. Підсумки підводили всі разом біля кострища зі смачною їжею. Щасливі, заморені повертались додому.
А наступного дня вже чекав тренінг з підготовки та проведення КТС «Самі плануємо, готуємо, проводимо, аналізуємо», що навчив дітей методиці організації КТС. Провела його директор школи Воронцова Л.Ф., яка і започаткувала цю методику в нашій школі. У ході тренінгу діти спілкувались з нею на рівних називаючи просто Людмила та підкинень мали змогу задати запитання на самі різні теми, що хвилювали їх. Це дуже вразило учнів і вони довго не могли розпрощатись з директором, а потім ще довго обговорювали тренінг.
Ось нарешті наступив останній день. Він був трохи сумним, тому що це день закриття. Лідери вирішили прийняти участь у заході літнього дитячого табору, а саме Дні здоров’я, де на «Ура» презентували миючі засоби. А далі, поснідавши, поспішили до тренінгового класу, де на них вже чекала Ольга Михайлівна Призова, що приготувала підсумкову зустріч, яку назвала «Я не чарівник, я ще тільки вчуся…». діти, маючи попередньо набуті навички, визначали якості й риси, що притаманні лідеру. Розбившись групами, учні створювали свої острови з їх правилами, думали над тим, де і чим може бути корисним кожен член групи. Час промайнув дуже швидко і ось кожна з груп презентують свій острів.
Сумно було розставатись з учнями-лідерами, що так здружились за ці п’ять днів.
Наостанок підводивши підсумки було задано лише з запитання:
Що сподобалось?
Що не сподобалось?
Що ви пропонуєте?
З відповідей було видно, що дітям сподобалось майже все: і тренінги, і екскурсія, і зустріч з директором і т. д. Але одноголосно було визнано один головний недолік – це, як оказалось, занадто мало часу проходила «Школа лідерів». На майбутнє всі пропонували не менше 10 днів. А ще б хотілось проводити такі навчання десь на природі, поближче до річки, щоб діти могли не лише займатися, а ще й оздоровлюватись. ось такі ініціативні виявились наші лідери.
Закриття відбулося закликами:
Ми лідері – завзяті і кмітливі!
Ми сповнені сил та енергії!
Ми маємо багато мрій, задумів і планів на майбутнє!
Ми прагнемо дбати про тих, хто поруч з нами!
Хай щастить нам завжди і всюди!
Я вважаю, що сьогоднішня ідея проведень «Школа лідерів» – це лише один з перших кроків формування творчої особистості учнів, яка змогла б розв’язувати як щоденні, так і масштабні завдання, що забезпечували б успіх колективу.
Смакота Н.Г. – заступник директора
Верховцевської СЗШ №1